Грузія

Клімат на заході субтропічний, на сході - перехідний від субтропічного до помірного. На всій території країни кліматична обстановка ускладнена впливом гір, але так як більша частина хребтів йде із заходу на схід, навіть у найвіддаленіших районах помітний вплив теплих чорноморських повітряних масс.Средні температури січня становлять від +3 до -9 С на Колхідській низовині та в Аджарії , до -2 С в Іберійськії западині. У гірських районах Сванетії і Джавахеті температура взимку може опускатися до -16-20 С. Літо жарке і тривале - середня температура серпня майже на всій території країни складає від +23 С до +26 С.
Опади випадають досить рівномірно протягом усього року з невеликими максимумами восени і взимку. У Імереті і Аджарії в рік випадає від 1000 до 2800 мм. опадів, в Кахетії і Джавахеті - 300-600 мм. У гірських районах сніг випадає в листопаді і стійко тримається до березня-квітня.

Берегова лінія Чорного моря від річки Псоу до пос.Сарпі, що має протяжність 500 км, відрізняється слабкою розрізаністю. Описуючи плавну дугу, берег позбавлений значних заток і півостровів. У невеликих бухтах знаходяться порти Батумі і Поті. Абхазька ділянка морського узбережжя між річками Псоу і Інгурі (близько 200 км, з портами Очамчира і Сухумі)

Північна частина республіки зайнята гірською системою Великого Кавказу (груз. Кавкасіоні) з висотами до 4500-5000 м над рівнем моря. Найвища точка - гора Шхара (5068 м). Трохи нижче Казбек (5047 м). Кавказ відноситься до молодих складчастих систем (тобто тектонічні процеси тут не завершені). Велика частина узбережжя Грузії поволі опускається. В середньому занурення суші Колхідській низовини складає близько 13 см в сторіччя. Наголошується висока сейсмічність території (особливо на сході, землетруси до 5-7 балів).
У вододільній частині Центрального Кавказу знаходяться відомі перевали - Хрестовий (2384 м), Мамісонський (2829 м), Рокський (2996 м). Всього через Кавказький хребет ведуть дві автомобільні дороги – Транскавказька і військово-Грузинська. Третій шлях до Грузії з півночі - по узбережжю Чорного моря - після грузино-абхазьської війни практично закритий.

Для високогірної частини характерні льодовики, на заході - карстові явища, а на сході - молоді вулканічні форми.

Всього в Грузії понад 600 льодовиків із сумарною площею 520 км ². Найбільш крупні льодовики розташовані в Сванетії.

На півдні країни - середньогірськи хребти Малого Кавказу (висоти до 2850 м), між Великим і Малим Кавказом - Колхідська низовина, що має форму трикутника з основою, зверненою до Чорного моря, а на сході - Іберійська западина, де тече річка Кура.

Колхідська низовина нахилена до заходу. У приморській смузі вона ледве підноситься над рівнем моря, а на схід поступово підвищується до 150 м, поки не впирається в гранітний хребет, що сполучає Великий і Малий Кавказ і що є вододілом між басейнами Чорного і Каспійського морів. Колхіда описана Костянтином Паустовським в його одноїменній повісті. Саме сюди, за легендою, прямували аргонавти за золотим руном.

У політичній географії відомо Панкісськоа ущелина - регіон на кордоні з Чечнею, де проживають чеченці-кістінци, споріднені чеченцям Північного Кавказу. Тут же облаштувалися біженці з Чечні, що покинули її в другу Чеченську кампанію (1999-2000 роки).

На крайньому півдні Грузії розташовується Південно-Грузинське (Джавахетське) вулканічне нагір'я, для якого характерні лавові плато, ланцюги вулканів і каньйоноподібні ущелини річок. Найвища точка нагір'я - гора Діді-Абуль, 3301 м.

Основні корисні копалини - марганцеві руди (Чіатура), кам'яне вугілля (Ткібулі, невеликі запаси нафти. Одне з основних природних багатств - численні мінеральні та термальні джерела. На базі мінеральних джерел створено до 50 курортів. Найбільш популярні Боржомі та Цхалтубо.

Річкова мережа розвинена нерівномірно. Найбільшою густиною вона відрізняється в Західній Грузії.
Річки Грузії належать двом басейнам - Чорноморському (75% стоку) і Каспійському. Майже весь сток Каспійського басейну виноситься річкою Кура, на якій розташоване Мінгечаурское водосховище. Річки Чорноморського басейну (Західна Грузія) не утворюють єдиної системи, впадаючи в море самостійно. Головна з них - Ріоні, що протікає на нижньому відрізку по Колхідській низовини. Значні також Інгурі і ін
Більшість річок, що беруть початок в горах, має максимальний витрата (повінь) навесні, при таненні снігу. Річки, які отримують харчування головним чином з льодовиків, що несуть найбільше води влітку і мають у цей час різко виражений добовий хід витрати з максимумом у вечірні години і мінімумом перед світанком. Володіючи швидкою течією, гірські річки замерзають рідко. Вони протікають в глибоких ущелинах, мають значну кількість порогів. У зоні вапняків Великого Кавказу і вулканічних порід Джавахетского нагір'я підземний стік (підземні водні потоки) перевершує поверхневий. Грузія багата гідроенергоресурси. На багатьох гірських річках споруджені каскади ГЕС, побудовані водосховища. Загальна довжина зрошувальних систем перевищує 1000 км.
Озер в Грузії небагато, в основному на Джавахетському нагір'ї. Найбільше озеро Паравані.

Грузія - безвізова країна для громадян України, якщо Ви знаходитесь на території до 90 днів. Потрібен діючий закордонний паспорт

Грошова одиниця Грузії - ларі.
У оббігу купюри: 1,2,5,10,20,50,100, золоті монети - 500,1000.